День юного натураліста
Усний журнал
«Не руйнуй гармонії земної»
Я хочу розпочати наш усний журнал із слів
Джеральда Дарелла:
«Ми
отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в
тому, що ми погані садівники , що не засвоїли найпростіших правил садівництва.
Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним
самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину
Рембрандта».
Подивіться, якою прекрасною є наша земля...
Який багатий світ навколишній!
Яка моя уява бідна,
Тому
готовий стать навколішки
Перед тобою , земле рідна!
Звучить
пісня «Мій край, де я родилась і живу»
Але обличчя нашої планети під впливом діяльності людини постійно змінюється.
В останні кілька десятиріч ця проблема стала всесвітньою.
Щось не
те в ріднім краї,
Щось не все в порядку:
Сади вишневі потьмяніли,
Хрущі невесело гудуть,
Лише жуки ті колорадські
Картоплю день і ніч гризуть.
Жайворонки над полями мало вже співають,
Тільки газові відходи вітри розганяють.
На городах наших огірки не родять,
Одні хмари й кислотні дощі понад нами ходять.
Пам’ятайте! Це сталося завдяки
діяльності людини:
Кожної години на нашій планеті :
1700 акрів продуктивної землі стає пустелею
Близько 2000 дітей помирають з голоду
55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів
і хімічних речовин
1000 чоловік вмирають від отруєння водою
2000 тонн кислотних дощів випадає в Північній
півкулі
5-6 видів тваринного чи рослинного світу
зникають
Кожної хвилини:
Знищується більше 51 акра тропічних лісів
Використовується близько 35 000 барелів
нафти
Знищується 50 тонн родючого грунту через
неправильне його використання
Виділяється більше 12 000 тонн
вуглекислого газу в атмосферу
Виділяється більше 12 000 тонн
вуглекислого газу в атмосферу
Війни завжди були значним екологічним лихом,
сучасні ж війни – це справжні екологічні катастрофи. Світова термоядерна війна
може в лічені хвилини знищити все людство і більшість живих істот планети.
Підраховано, що накопичених ядерними державами боєголовок, кількість яких
перевищує підряд знищити всі великі і малі міста планети
Людство має спільний корінь і живе на одній
планеті. Воно не можу розраховувати на те, що інші вирішать його проблеми, а
повинно само, в єдності й мирі створювати своє майбутнє.
Є просто храм, є храм науки,
А є іще природи храм
З лісами, що простерли руки
На зустріч сонцю і вітрам.
Святий цей храм цілодобово
Для нас відкритий в кожну мить,
Заходь, сиди, будь серцем чулий,
Хай і тебе він освятить.
Земля
– оазис наш, нема секрету.
Цвіте на ній творимий нами
день.
Вона чекає зодчих і поетів,
Як пташок по весні гіллястий
клен.
Бо в гордий вік космічної
ракети
Моторів гул не заглуша
пісень...
Земля! Горджусь святим ім’ям
твоїм.
Воно – поезія, наш хліб і
отчий дім.
У народі кажуть: чим багатша
природа, тим добріші люди, які там живуть.
Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей
дала ця земля світові.
Українці – це народ
Шевченка. Нас до глибини душі вражає велика любов поета до України, її природи,
своїх рідних українців. Шевченко для України – це все. Він став національним
кодом, національним паролем. Мабуть, немає жодного твору у його творчому
доробку, де б не відчувався його біль за батьківщину, і поруч – його
замилування чарівною природою України.
Звучить
пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»
Пам’ятаймо , що ми всі несемо моральну
відповідальність перед своїми внуками і правнуками та здоров’я і долю нашої
планети Земля.
Не знаю я, що буде після нас,
Не знаю я, що буде після нас,
В які природа обереться шати.
Єдиний , хто не втомлюється – час,
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
А ми , нічого
- пройдемо, як тіні,
Щоб тільки неба очі голубі
Цю землю завжди бачили в цвітінні.
Звучить
пісня «Боже, Україну збережи»
Щиро дякуємо за
увагу!
Немає коментарів:
Дописати коментар